Як збільшується витрата палива в дощову погоду?

В дощ дорога покривається калюжами, які створюють для транспортних засобів додатковий опір руху, через що навантаження на силовий агрегат зростає і помітно зростає споживання палива. Для того щоб машина могла підтримувати колишню швидкість, на колесах потрібен вже більший крутний момент.

На скільки ж більше потрібно бензину для їзди по калюжах?

В якості експериментального автомобіля був обраний Renault Duster з 1,3-літровим турбованим двигуном і варіатором. Привід повний, проте в звичайному автоматичному режимі роботи трансмісії машина майже не задіює задню вісь, через що характер поведінки кросовера на дорозі залишається виключно передньопривідним. Машина навіть допускає невелику пробуксовку передніх коліс при різкому старті.

Згідно із заявленими виробником технічними характеристиками, автомобіль споживає за містом близько 6 л високооктанового бензину. Перші перевірки показали зразкову відповідність реальних показників теоретичним. Правда, для цього потрібні ідеальний асфальт, яскраве сонце і витримка водія. Швидкість машини не повинна перевищувати 80 км/год. Якщо їхати по автотрасі швидше і утримувати темп їзди в межах дозволених 90 км/год, то споживання бензину АІ-95 підніметься до 7-8 літрів.

Опір руху автомобіля складається з декількох чинників. В першу чергу це сила опору атмосферного повітря, а також сила тяжіння транспортного засобу і сила тертя поверхні асфальту. Чим більше швидкість, тим вище лобовий опір, який наростає пропорційно квадрату швидкості машини. Таким чином, при подвоєнні швидкості руху сила опору збільшується в 4 рази. Тому навіть надбавка в 40 км/год викликає різке зростання споживання бензину. Автомобіль стабільно демонструє зростання споживання на пару літрів при виході за межі 110 км/ч. Якщо далі тиснути на педаль і їхати на швидкості 120-140 км/год, то невеликий кросовер може зрівнятися за споживанням з великим позашляховиком. Витрата підскакує до 10-12 л бензину.

Тяга на колесах при цьому пропорційна кубу швидкості. Таким чином, навіть невеликий 1,3-літровий турбований агрегат для досягнення тяги в 250 Нм змушений витрачати більше енергії. А при русі по мокрій дорозі опір ще більше наростає.

Водяний клин

Якщо подивитися на таблиці опору поверхні дороги, то можна побачити, що коефіцієнт зчеплення у мокрого асфальту нижче, ніж у сухого. На самому початку дощу навіть невелика вологість формує на дорозі тонку в'язку плівку бруду, яка діє як мастило. Поки бруд не змит потоками води, коефіцієнт зчеплення з 0,7 знижується до 0,5-0,4 і більше.

При появі калюж виникає ефект, що перешкоджає руху машини. Це так званий водяний клин перед колесами. Справа в тому, що протектор шини не може відводити всю воду із зони контакту. Велика частина її розкидається по сторонам і збирається в хвилю перед передньою кромкою протектора. Цей водяний вал і є перешкодою, яку колесо постійно намагається подолати. Колеса намагаються підійнятися на нього, але розбризкують воду і тримаються за асфальт.

Цей опір викликає зростання споживання палива. Особливо воно помітно, коли автомобіль заїжджає одним з коліс в калюжу. Бризки б'ють в арки коліс, і кросовер лякаюче веде в бік, через що доводиться коректувати траєкторію кермом.

Підсумок

Водяний вал у коліс пручається лише до певного моменту, а потім сталося несподіване. Приблизно на швидкості в 70 км/год вода не встигає розлетітися і набуває достатню жорсткість, щоб утримувати автомобіль на себе. Колеса спливають на водяній плівці, і виникає ефект аквапланування.

В цілому опір середовища при сильному дощі може зростати в рази при загальному зниженні зчеплення коліс з дорогою. Точні дані залежать від щільності дощу і глибини водяного покриву дороги. Duster з 1,3-літровим турбованим двигуном став споживати на швидкості в 90 км/год близько 12-13 л, тобто майже на третину більше, ніж зазвичай витрачає. При зростанні швидкості споживання ще більше збільшується. Але швидше їхати в дощ небезпечно, так як загрозливо зростає ризик втрати керованості на мокрій дорозі.

Матеріали по темі